Аромат зiрок

Ніч прийшла… Так тихо...
У гладінь ріки
Місяцю на втіху
Котяться зірки.

Сяюче палають
Зерна мандрівні.
Довго не згасають,
Наче чарівні.

Миготять на небі,
Жовті ліхтарі.
Місяць, наче лебідь,
В срібнім кептарі.

Вабить небо погляд
Світлом таїни,
Навіває спогад
Про солодкі сни.

В засіках космічних
Стільки є скарбів!
Від свічок правічних
Небосхил зацвів.

Ось уже і північ...
Десь дзюрчить струмок...
Обдає зусібіч
Аромат зірок...


Рецензии