* * *
Ця довга пам'яті коса
Та й розпліталась
І в ноги вранішня роса
Мене вітала
О земле з тебе ми зросли
І в тебе підеш
В очах бредуть іще воли
А в серці рідне
І кожен крок в Батьківський край
То поринання
В сердешний чи Едем чи рай
Душі страждання
І хоч вона на всі часи
Й де лиш не була
Їй легко нас перенести
Ні не забула
Під небом цим ще той поріг
Тут ластів'ята
В дворі Татусь мене де стриг
Так пахла м'ята
Від яблуні один лиш пень
Й гілляччя пнеться
Бо помирати ще не день
Надія тчеться
Тож довга пам'яті коса
Як і в Матусі
Й через ніякі чудеса
Нам не вернутись
28.02.2021р.
Ця довга памъяти коса
© Copyright: Вячеслав Шикалович, 2021
Свидетельство о публикации №121022805094
Свидетельство о публикации №121022805094
Рецензии