Крокодилячi сльози

У мутній річці мешкав Крокодил,
Щоб у воді ніхто його не бачив.
Ніхто з ним зроду дружби не водив,
Бо знали всі його нутро звіряче.

У річці він зазвичай чатував
На тих тварин, що йшли до водопою,
Від них все тіло у ріці ховав,
Були одні лиш очі над водою.

Безпечна наче річки каламуть,
Стирчать два горбика на плесі вперто…
Тварини спраглі сміло в річку йдуть,
І з них одна – це вже майбутня жертва.

Два горбика до берега пливуть,
І щЕлепи страшні з’явились раптом!..
То смерть явила свою люту суть,
Щоби життя у ко;гось відібрати…

Справляв криваву трапезу хижак,
Котились сльози із очей холодних рідко:
– Мені нещасну жертву тАкож жаль,
Та голод – кажуть люди – це не тітка…

Якщо побачиш сльози в хижака,
Не вір – це лицемірство їх зробило:
Не може милосердним бути кат,
І плач його – то сльози крокодила.
                25.02.2021 р.
*Крокодилячі сльози – цей вираз означає лицемірний плач, нещирість. Вчені виявили, що у крокодила немає потових залоз на тілі, а є тільки біля очей. Під час поїдання здобичі рідина виходить саме там, що й стало приводом для виникнення міфу про плач цієї рептилії.


Рецензии
Добрый вечер Анатолий.Я из России, но украинский
понимаю твои стихи тоже.Ты хороший басенник.
Мне понравилось. С уважением Виктор.

Виктор Кужелев   26.02.2021 21:21     Заявить о нарушении
Добрый день, Виктор! Спасибо за добрый отклик и за понимание моего родного языка. Очень приятно! Всех тебе благ!
С уважением, Анатолий.

Анатолий Потиенко   27.02.2021 10:11   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.