Сон-8
Втриматись за сновидіння,
Що, немов літак безстрашний,
Шлях шукає провидінню.
Туси, зустрічі, двіжухи,
Вечорниці, дискотеки.
Алкоголь, коктелі, пруха,
Що ігнорить небезпеку.
Бурить в черепі безсоння,
Дві дири очей запалих.
Звідки дивиться безодня,
Що притягує зухвалих.
Сниться, що в великім місті,
Я зняла кімнату в двушці.
Де бабулька - по сусідству
Всіх жильців трима на мушці.
Думала, нарешті спокій
З запахом старечих глюків,
Врешті в ліжку одинокім
Висплюсь в мареві пилюки.
Тільки злегка задрімала,
Як із криком стукіт в двері,
Це доньці-пяниці мало
Грошей, що з старої здерла.
Залишила я квартиру -
Й розчинилась в нічнім місті,
Ліхтарі орієнтиром,
Стали в мареві імлистім.
В клубнім димі серед шуму
Я знайшла брудну нічліжку.
Між наркотиків й безуму -
На підлозі замість ліжка.
Алкоголь, як із цестерни,
Запраляв на каруселі.
Між облич - відомий репер
Пригощав вйоланс-коктелем.
Я ж немов яскрава клякса -
У безсоння поринала.
Як клітинка біомаси -
Потихеньку відмирала.
Свидетельство о публикации №121022605112