Сон-7

Сон наснивсь, як спалах світла,
Повернувши у минуле,
Помолодшала й розквітла,
В сні, що вранці обманув мене.

Піля університету -
В видавництвах та газетах,
Я тяглась по кабінетах,
Де потрібен був коректор.

Та ніхто не хтів наймати,
Геть без досвіду роботи,
Всім - готових подавайте,
З бантиком в цупкій обгортці.

На галерах в видавництвах
Брали тільки з маркуванням,
Що раб моцний і годиться
Для щоденного шмагання.

Хто ж безпомічний і кволий,
Відправлявся нишком в брак,
Відпускали геть на волю -
Штурмувать сміттєвий бак.

Снилось, що найшла нарешті
Підробіток випадковий.
І раділа, наче вершник,
Що гарцює, безголовий.

Кілька томиків на місяць -
Для філолога - дурниця.
Як голодний - ніде дітись,
Не журавль, так синиця.

Тож клювала, як дзернятка
Букви, що в очах рябіли.
І чекала, коли крапка -
Закінчить роман несміло.

Снилось, що на книги попит
У людей стихав помірно.
І, як кулька в небі, лопнув
Мій диплом, вже не потрібний

Снилось, що товстенні книги -
Стали наче рудимент.
Мізки у людей, як крига,
Розтопились, зникли вщент.

Тож, я знову безробітня -
Задивлялась, як в спортзалі
На качалках навіть діти
Зайвий жир із тіла гнали.