Скільки живу, я згадую про маму
яка лишилася одна в старенькій хаті,
вона в тій хаті, залишалася роками
і лише говорила, к їй тяжко жити.
Мама моя мила, мама моя ненгька
ти була для кожного, вже така рідненька,
кожного любила, за кожним доглядала,
а сама з роками, вік свій доживала.
Пропонували їй приїхати до міста,
щоб доживала там залишені роки,
а їй хотілось жити без невісток
у тій хатині, де колись жили її батьки.
Так і залишилась жити в своїй хаті
у зимові ночі, та короткі дні,
де колись зростали, усі її діти,
а зараз дісталось жити їй одній.
Укр. Ск1льки живу, я згадую про маму
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2021
Свидетельство о публикации №121022602985
Свидетельство о публикации №121022602985
Рецензии