Сон-6
На маленькому дворі,
Тої хати - півкімнати
Руку витягнеш - й поріг.
І подвіря на два кроки,
По периметру квадрата,
Там сусідські злі навроки
Проросли корчем горбатим.
Перекопане подвіря,
Льох - насипаний курган,
Щоб садидти щось чи сіять
Кілька соток - і паркан.
Ще сніги лежали в бруді,
Льодом сковані грудки.
А мені - болить у грудях,
Аби висіять грядки.
Ще мороз щіпа за щоки,
А у мене - роблять люди,
І висаджують картоплю
У ямки між мерзле груддя.
Ямка, ямка, знову ямка -
І закінчилась садиба.
В дверях сполошилась клямка,
Люд йде їсти - наробились.
Насадилися картоплі,
Мо, відро, мо два відра,
Варю їсти, в хаті топлю,
Бо обідати пора.
По обіді кілька ямок,
Мо, вкопають під лопату.
Бо все рівно, коли платять,
Де і як, під що копати.
Та ніхто не скаже - рано
Ще садити бараболю.
Сніг брудний, але не тане,
Лід, немов кристалі солі.
Та ніхто не скаже - марний
Хоч оплачуваний труд.
Уночі морози вдарять -
Всі зусилля пропадуть.
Свидетельство о публикации №121022403143