БОкС-47

Хіба може відлякати
Ворога всерйоз й надовго -
Марш диванними військами,
Що сидять в засаді вдома.

Кожен воїн - особистість,
Має, як чирак на дупі,
Свою думку, що зі свистом
Й кулаками не уступить.

Кожен воїн - язикатий,
Як тринадцять баб базарних.
Й жида зможе доконати -
Як візьметься із азартом.

Кожен воїн - вміє джина
Підпустити від гороху.
Ця вонючка не примхлива
Та ледачкувата трохи.

Може легко задушити
Кількох дужих ворогів,
Може в дурні всіх пошити -
Й втекти через поріг.

Та якщо всерйоз візьметься, -
Скрутить ворога у ріг,
Від таких не одмахнеться
Навіть генерал тих військ.

Очманіє, як придурок,
Скрутить в дудочку язик,
І від газів наче здуру,
Закохається у пшик.

Тож в військах тих у пошані,
Балаболи і гульвіси,
А найбільше ті, хто шарить
Підпустити джин під ніс.

Тож диванних військ боїться
І сприймає як загрозу
Той, кому в очах троїться,
І гімно пахне, як рози.