Згадую

Дитинство згадую, той край,
Такий далекий.
Любові, щастя водограй,
Гніздо лелеки.

Під спів птахів та шепіт трав
Я прокидалась,
На мальовничий бігла став
І дивувалась.

Вдихала аромат землі
І подих степу,
Співанки слухала джмелів,
Як глас вертепу.

Якийсь невидимий рушій
Штовхав раптово,
Я відчувала, у душі
Творилось слово…

І я збирала ці слова,
Я їх співала,
Неначе німфа лісова,
Їх колихала.

Родинний згадую ослін
І захват щемний...
Летить за спогадом вдогін
Уклін доземний...


Рецензии
Дуже образне і мальовниче полотно.
Чудовий вірш, чудова мова.
Дякую за те, що плекаєте рідну мову.

З повагою.

Раиса Смальченко   23.02.2021 11:23     Заявить о нарушении
Дякую. Я намагаюся згадати мову, але мені важко.

Галина Чехута   23.02.2021 11:49   Заявить о нарушении
Совершенствоваться никогда не поздно. Украинский язык прекрасен, поэтичен и богат и хранить его и совершенствоваться в нем - почетное занятие.
Спасибо Вам. Вы это делаете замечательно. Удачи!

Раиса Смальченко   23.02.2021 12:04   Заявить о нарушении
Спасибо большое.

Галина Чехута   23.02.2021 15:37   Заявить о нарушении