Згадую
Такий далекий.
Любові, щастя водограй,
Гніздо лелеки.
Під спів птахів та шепіт трав
Я прокидалась,
На мальовничий бігла став
І дивувалась.
Вдихала аромат землі
І подих степу,
Співанки слухала джмелів,
Як глас вертепу.
Якийсь невидимий рушій
Штовхав раптово,
Я відчувала, у душі
Творилось слово…
І я збирала ці слова,
Я їх співала,
Неначе німфа лісова,
Їх колихала.
Родинний згадую ослін
І захват щемний...
Летить за спогадом вдогін
Уклін доземний...
Свидетельство о публикации №121022208755
Чудовий вірш, чудова мова.
Дякую за те, що плекаєте рідну мову.
З повагою.
Раиса Смальченко 23.02.2021 11:23 Заявить о нарушении
Спасибо Вам. Вы это делаете замечательно. Удачи!
Раиса Смальченко 23.02.2021 12:04 Заявить о нарушении