До побачення, сиві горобчики -
Наполохані вітром птахи.
Неслухняні бешкетники-хлопчики,
Що обсіли промерзлі дахи.
Хоч колись могли в небо здійнятися,
Відгадать будь-яку таїну.
Навісніти, любити, каратися,
Облетіти всю кулю земну.
Цвірінчали удень і увечері
Нашорошені свідки доби.
І, здавалось, у місті приречені
Тільки сірі коти й голуби.
Але світ вже не ділиться в стовпчики,
Не сховати весні сивину.
Грішну землю лишайте, горобчики,
Я за вами у небо пірну.
До побачення, сивi горобчики
© Copyright: Стах Розсоха, 2021
Свидетельство о публикации №121022210014
Свидетельство о публикации №121022210014
Рецензии
