Ода беспардонным

Ода безпардонним

Є такі люди - чи свині, чи люди,
тицяють рильце своє вони всюди, -
в серце, у душу засунути прагнуть,
тільки б дістати приховану правду.
Їх безпардонність жорстока - є катом,
що й не потрапиш куди утікати!
Очі колючі з вікна амбразури
вмить вас просвердлять, мов шило цензури!
Справи чужі - недосяжні, цікаві,
так їм потрібні, як груди у мами
ваблять дитину до них присмоктатись, -
так і їм хочеться справ тих дістатись!
Хоч ви з обуренням рвете їх лассо, -
спритна цікавість, що в шию вп'ялася!
Все безпардонний рознюхати хоче,
бо, як сверблячка цікавість лоскоче.
Пхає усюди п'ятак знахабніло,
наче його особисте те діло!
І хоч його не стосуються справи -
пхає свою безпардонність лукаву,
щоб присмоктатись до самої суті
й дати оцінку брехливу і люту!
О, це судилище - вічно жорстоке!
Як не засліпне йому пильне око!
Як не заціпить той рот язикатий,
що ллє багнюку на душу крилату!

Грудень 2020 р.