Сон-3
Я відправилась в поїздку,
Не сиділось чомусь вдома -
Хтілось виїхати з міста.
Невідомо де я жила,
Що шукала до знемоги,
Та кордони перекрили -
Й виїхать не було змоги.
В касах не було білетів,
На автобуси-експреси -
В літаків не було злетів,
В потягів - не було рейсів.
Оселилася я в джунглях,
У якісь старій хатині -
На двох разом із подругою,
Щоб разом долать рутину.
Віднайшла собі роботу
Посадила клин квасолі.
Може, в джунглях, у болоті
Виростуть кущі поволі.
Від самостності у джунглях,
І від буднів безустанних.
Завела моя подруга
Дружбу із орангутангом.
Хто там думав про безчестя,
І про те, що люди скажуть -
Заросла подруга шерстю,
І здичавіла з роками.
Я ж відправилась у місто,
Й стала мясом торгувати,
Все ж таки - якась копійка,
Щоби жить й не позичати.
Чула, люди говорили,
На базарі у гомоні,
Передали у новинах -
Згорів потяг на кордоні.
Вкрав дивак - і розігнався,
Щоб пройти через границю,
Але потяг підірвався -
Перед носом в очевидців.
Свидетельство о публикации №121022104041