Я не назву тебе старшиною,
твій сірник не рівня огню.
Не частиною, Палестиною,
свій вогонь від тебе звільню.
Проти наступу меланхолії
я червоний вдягну сердолік.
Не зів’януть пониклі полії,
лиш голівоньки схилять убік.
Не родимою, не озимою,
ти не звабиш мене задарма.
Течією іди, стежиною,
там, за виром, твоя мілина.
Не повернеться річка в колію,
не потрібні для хвилі rails.
Понад мохом вирують полії,
щоб мохи відчували сенс.
Pohlia nutans
© Copyright: Цветков Александр, 2021
Свидетельство о публикации №121022101083
Свидетельство о публикации №121022101083
Рецензии
