Ти - як Лейла, вільне падіння
Залишилася долею мені, такою божевільною.
Краплі на листах, сутінковий час.
Невже тобі самотньо,
А вітер руйнував
Що будували ми разом,
Тобі не прикро?
Що сталося для нас сказом?
Спогад - як ретро!
Не розумію, це наче іскри..
До тебе ребра чисті були,
Не знав користі!
Нам треба вже рішити,
метелики мертві!
Із моєї душі млою буря ще тремтить..
І зносить всі ті втрати, що спливли в голові
Відчуття бігуть шалено, відверто: в нікуди.
Ти - як Лейла, вільне падіння
Залишилася долею мені, такою божевільною.
Я не шукаю тебе, нікого взагалі!
Як вітер пошепки:
Закохані чомусь сумні..
Лейла
© Copyright: Сэрас Марк, 2021
Свидетельство о публикации №121022000819
Свидетельство о публикации №121022000819
Рецензии