Впали роси на покоси
жита та пшениці,
а мені ось та пшениця
ще й сьогодні сниться.
Там збирали колоски
після обмолоту,
кололи ноги шпичаки
мов колючки з дроту.
То було в роки голодні
в повоєнний час,
були бідні та холодні
та все ж був погрес.
Будували залізниці
фабрики й заводи,
і не мали ми різниці
в яку це погоду.
А вони стоять ще й досі
у містах та селах,
ті скульптури на морозі
де життя веселе.
Укр. Впали роси на покоси
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2021
Свидетельство о публикации №121021907144
Свидетельство о публикации №121021907144
Рецензии
