(автор Лаура Ясная, мій переклад минулої осені)
Післясмак після болю зазвичай дотичний,
Біль не цвіт від тополі, ледь-ледь символічно,
Біль вологий, й важливий - й завжди поетичний
Ідентичний.
тягар від сумлінь - болючіший.
і миттєвість, де ще не втопивсь, ба забули..
Й пропонуватимуть лід долонь постискати,
Але байдуже вже їй, чи в чергу вмирати.
Марення патетичне, цигарка, розп'яття..
І закляття: кохай.
Не кохай. Мені чхати.
Не мене.
Я тебе не торкаюся, й годі.
Я. тебе. не. торкнуся - й ось в цьому прокляття.
Я мовчу. Ані пари з вуст. Тільки тну плаття.
Нетвердою рукою в загубленiм щоденнику 1909 року
© Copyright: Александр Ярошевский, 2021
Свидетельство о публикации №121021904930
Свидетельство о публикации №121021904930
Рецензии