Сьогодні Лютий подобрів,
Не сердиться, як вчора.
З-під сивих непогідних брів
Видніється покора.
Усміхнено хапає сніг
Та мружиться від сонця,
Що віддзеркалює від стріх,
Струмує у віконця.
На небо дивиться, мабуть,
Весну він виглядає,
Вона, можливо, вийшла в путь,
Над хмарками витає…
Помітивши у небі синь,
Розчулено зітхає.
Здається, там мигає тінь,
То блисне,то згасає…
Блукаючий цілющий струм
Пройняв, як бурне скерцо...
Якийсь бентежний теплий сум
Зігрів холодне серце...
Лютий виглядаe Весну
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121021806804
Свидетельство о публикации №121021806804
Рецензии