Я як над прирвою у темряви ходжу

Я як над прірвою у темряві ходжу,
Відходячи на крок або на два.
І вернеться від страху голова,
Що я заплутаюсь і напрям не вдержу.

А іноді здається я підходжу
І вже на самому краю її стою.
І розумію, розумію я, о Боже!
Що волю я порушую Твою!

Але в цей час Ти знов мене спасаєш,
Почувши про мій гріх і каяття.
Бо знаю я, що Ти напевно знаєш –
Ти моє світло, істина, життя!


Рецензии
Так, праведник сім разів упаде та підніметься. Нехай Господь береже. Божих благословінь через Іісуса Христа.

Виталий Пушкарь   15.02.2021 08:37     Заявить о нарушении

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →