У зимоньки так мало кольорів,
Куди не кинеш оком - все біліє,
Усе в полоні снігу та вітрів,
І річка таємниче полотніє.
У срібному вбранні зелений ліс,
На голках невагомий пух та перли,
Неначе крапельки застиглих сліз...
Берези у снігу, немов завмерли...
А ось радіють шумно снігурі,
Помітивши намисто горобини,
Лунає дзінко жваве попурі
На фоні льодової хуртовини.
Чорніє вдалині журливий дуб
Та непорушна вороння лінійка,
Тріпочеться лише смаглявий чуб,
Неначебто була між ними бійка.
І все ж зима казкова, чарівна,
Палітра кольорів її натхненна,
Захоплює, як зірка мандрівна,
Привабливість невловна - незбагненна...
Незбагненна привабливiсть зими
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121021402897
Свидетельство о публикации №121021402897
Рецензии