За символом душi

РадІлось. Бачилось. Жилось.
Якісь вогні в очах палали.
Не пораховано… чогось…
ВсьогО того, чого б ще мАли.

Перераховано літА...
А десь, смакує обрій розум,
І на поезію, і прозу:
То – марнотА. То –марнотА.   

Не   м о р о к У й, не воруши
НімОтні спОгади і дАти.
Вони – за символом душІ:
Мовчать!!! 
Приречені мовчати.


Рецензии