Глибокі почуття шукаєм
І долю ми свою чекаєм.
Коли вже серденько це наше
Тихенько нам у грудях скаже
Що ось, це те, що я шукаю,
Моє кохання, точно знаю...
Прийшло до мене і сидить,
І треба лиш його зловить,
впустити в душу і зігріти,
Любов, бажання...
Ось вже й діти...
Живемо так, робота, дім,
Згасають наші почуття
І вже приходить каяття.
Проходить щось любов у нас,
і промінь пристрасті вже згас...
Чому в житті ось так буває...
Чомусь, ніхто цього не знає.
Проходить рік, проходить два,
І вже частіше ці слова
не кажемо...
Люблю, кохаю,
Щось все постійно забуваю...
Згасає пристрасть і кохання,
А залишається страждання...
Глибок почуття
© Copyright: Володимир Пюрко, 2021
Свидетельство о публикации №121021209794
Свидетельство о публикации №121021209794
Рецензии