В пещеру солнце убегало... Ирина Боговина

Тiкало сонце до печери...
http://stihi.ru/2021/02/11/7733
Ирина Боговина
---------------------------------

            ***
Тікало сонце до печери,
Червоним неба край палав,
Степ в квітах полум"ям весь жеврів,
За мить на землю вечір впав...
Вже вимальовувались зорі,
Молодик виткнувся з-за хмар,
До шляху збіглися тополі-
Високі,схожі на примар...
Чому так манить та земля,
Де ми малими підростали,
Де в світі горя ще не знали,
Що тіло, душу їсть, мов тля...
Я б там залишилась навіки,
Серед ланів, пахучих трав,
Де ароматами ллють квіти,
Де соловейко ніч співав...
Де сходить сонце вранці любе,
Торкнеться щічок і коси,
Всіх, наче матінка, розбуде,
Засяє світ весь від краси!..
Я б там залишилась навіки
В м"якій постілі ніжних трав,
Де ароматами ллють квіти,
Де соловейко ніч співа...

*************************************
      
         ***
В пещеру солнце убегало,
Небес  червонный край пылал,
В  цветах как будто тлело пламя,
Мгновение – и вечер пал…

Уж вырисовывались звезды,
И месяц выглянул из туч,
Стояли тополи,  похожие
На призраки людей чуть-чуть…

Ну, что ж так манит  та земля,
Где  сызмальства мы подрастали,
Где в мире горя мы  не знали,
Что тело, душу ест, как тля ...

Я бы осталась там навеки,
Среди полей,  пахучих трав,
Где ароматы , будто реки,
Где соловей всю ночь певал…

Где всходит  солнце  рано  утром ,
Коснется щечек и косы,
Всех , словно матушка , разбудит…
И  мир сияет от красы!..

Я бы осталась там навеки,
В постели мягкой нежных трав,
Где  ароматы , будто реки,
Где соловей всю  ночь ... певал!