Іди собі... Я не покличу двічі,
Нехай тобі мої не сняться сни.
Гіркі слова залишу на узбіччі
Твоїх доріг, не знаючих війни.
Іди собі... Та не питай про мене,
Хай споришем не заросте твій шлях.
Чи зрозуміти можна незбагненне?
Увесь мій біль в несказанних словах.
Іди собі... Залиш мені тривоги...
На дужих крилах суму не неси.
Я кожен день молитимуся Богу,
Та за життя триматимусь щосил.
А ти іди... Туди де квітнуть зорі,
Де гнізда вьють лелеки на стовпах,
А я зостанусь тут, де степ, як море,
На жаль війною клятою пропах.
Іди собі... Та не шкодуй ніколи,
Нехай тобі мої не сняться сни.
По різні боки наші видноколи,
Кохання вбив хтось стрілами війни...
На дужих крилах суму не неси...
© Copyright: Людмила Кучер, 2021
Свидетельство о публикации №121021105851
Свидетельство о публикации №121021105851
Рецензии