Чорна ворона

(байка)

МабУть, не в дусі був Творець,
Коли виліплював Ворону,
Бо вийшов чорних сил взірець:
Від голови до ніг – весь чорний.

Явивсь на землю чорний птах –
Як найтемніша ніч в печері,
Лиш оком глянеш – миттю жах,
І думи в голові химерні.

Ще й в голосі лиш нота «Кар-р-р!» –
Гаркава, голосна, зловіща…
То в холод кидає, то в жар…
Чому цей птах такий, навіщо?

Від кольору його, мабУть,
Сторо;няться ворОни люди,
Про неї казна-що верзуть:
Як стрінеш, то нещастя буде.

І каркання – це до біди,
Затулюй вуха, щоб не сталась…
–За що мене отак судить? –
Людей Ворона запитала. –

Мій голос – не моя вина,
І не вина, що темна зовні –
Природа це, лише вона.
І серед вас є люди чорні…

Не треба вішати собак*
На інших… Знайте – це ганебно…
Коли щось трапиться не так –
Шукайте винних серед себе.

Чутки про мене – це брехня,
Тож треба зарубать на носі**:
Ворона каркає щодня,
Життя ж продовжується й досі.
                25.01.2021 р.
*Вішати собак (фразеологізм) – безпідставно звинувачувати, звалювати вину на когось
**Зарубати на носі (фразеологізм) – надовго запам’ятати щось