Вiдчини вiкно... Мирослава Стулькiвська

Оригiнал:

http://stihi.ru/2021/02/02/260:

Коли, здається, зачинили двері
У душу, а тобі не все одно...
І не знайти розради на папері -
Перед собою відчини вікно!

Ти пригадаєш весни призабуті,
Безсонні ночі, місяць у журбі...
А може воно так і мало бути?
Розлука шлях накреслила тобі...

То ж відпусти!Впусти у душу сонце!
Біля дверей закритих не сумуй...
Облиш усе, відкрий своє віконце!
Любов на згадку залиши йому...

Життя - це наші радості й печалі,
А пам'ять - мов настояне вино...
І хоч разом ви весни зустрічали -
Ти відчини життя свого вікно!


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Когда закрыты двери поплотнее
И в душу…а тебе не всё равно…
И не найти разладу объяснений –
Перед собою распахни окно!

И ты припомнишь вёсен наважденье,
Бессонницы ночей, тоску в судьбе…
А может, предсказало Провиденье?..
Разлука путь наметила тебе…

Так отпусти! Впусти душою солнце
И у дверей закрытых не скули…
И всё оставь, открой своё оконце!
Любовь тебе венцом сверкнёт вдали.

Жизнь…Радостям сопутствуют печали,
А память – что настояно вино…
Хотя и вместе вёсны вы встречали, –
Но распахни же в Жизнь своё окно!


Аватар Автора оригинала