Серпень завiтав золоточубий:
Посмiшка, в солом"янiм брилi,
Пахли губи, медом пахли губи,
Що вiбрав всi пахощi землi.
Кошик яблук ще й рожевобоких
Та з срiблястим пилом виноград.
Вiльно вiтру на ланах широких.
Створена земля ця для добра.
I лелеки по блискучих скибках,
Згодом в небi, на даху гнiздо.
Не вчимося на чужих помилках,-
Ще далеко заметiль, Рiздво.
По стернi не побiжиш босонiж,
Це тобi не килим з шпоришу.
Щось було колись iз нами... помiж.
Я про це пiзнiше напишу.
ЛЮДМИЛА ЖУРАВСЬКА
Серпень завiтав золоточубий
© Copyright: Людмила Журавская, 2021
Свидетельство о публикации №121020409034
Свидетельство о публикации №121020409034
Рецензии
… Кидають спогади у вирiй благодатi,
Що серце тишком позбавляє волі.
Побачення в вечірній сіножаті,
З цілунками в духмяному стодолі…
В уста, як в пелюстки, твої вростати,
Про все на світі в мить одну забути.
В мереживнім подолi заплутати,
Стрiмке колiно дотиком вiдчути…
.......................................................
... Воспоминания бросают в чудный край,
И сердце вновь трепещет, как в начале.
В степи свидание , где сенокосный Рай,
И поцелуи в пряном сеновале…
Как в лепестки медовых губ вростать,
О всём на свете вместе забывая.
И в кружевном подоле заплутать,
Волшебную коленку обнимая…
Валерий Анатольевич 2 07.04.2021 20:20 • Заявить о нарушении
Що серце тишком позбавляє волі.
Побачення в вечірній сіножаті,
З цілунками в духмяному стодолі…
В уста, як в пелюстки, твої вростати,
Про все на світі в мить одну забути.
В мереживнім подолi заплутати,
Стрiмке колiно дотиком вiдчути…
.......................................................
... Воспоминания бросают в чудный край,
И сердце вновь трепещет, как в начале.
В степи свидание , где сенокосный Рай,
И поцелуи в пряном сеновале…
Как в лепестки медовых губ вростать,
О всём на свете вместе забывая.
И в кружевном подоле заплутать,
Волшебную коленку обнимая…
Валерий Анатольевич 2 07.04.2021 20:20 • Заявить о нарушении