байдуже

Ні сорому, ні розпачу, ні туги,
все байдуже, нудота згризла вкрай.
Базікають ведучі, як папуги,
брехня брехнею - хочеш - обирай
собі якусь - живи як чорт кульгавий,
своє болото - тиха каламуть.
Сидиш в багні, спокійно ловиш гави,
і їсти є, і чоботи не жмуть.
Життя розкішне, щойно поховали
іще когось. Та хто наступний з нас -
не можна знати. Впертий и зухвалий
веде на смерть - фортеця не Парнас,
тут рима ні до чого, а новини
не скажуть правду, де там кількість втрат.
I хто там винний був, а хто невинний -
так Авелеві Каїн теж був брат.
А вбив його і руки волохаті
у крові. Тільки мариться одне -
живе якийсь чужинець в рідній хаті,
як слово - скpивдить, погляд - в груди пхне.
Ще й Лютий б;є, викручує коліна
та білим запорошує двори.
Я йду до тебе, люба, неуклінно,
я чую голос твій - поговори
зі мною взимку. Все брехня у світі,
по справжньому вмирають на війні...
У смерті очі злі, несамовиті,
вже тільки це не байдуже мені.