Спогади минулого

СПОГАДИ МИНУЛОГО

Понад Луганью, два парки столітнї
-Першого травня, та Горького в час.
Як Матусовський кохав очі синії
Коло акацій писався романс.

В Вербах високих, Сичі не порушили,
Криками спокій у місячну ніч.
Де віяв вітер, в садочку над грушами,
Вранці коханій романс свій приніс.

Скільки ночей, недоспали ми в Юності,
Спогад минулого – вік береже...
В кожного край свій, в серці напружений,
Ластівкой вік нам немовби летить.

Доля пісенника – щиро віддячила,
Пісні йього – залишились в віках.
Тут народилася музика вічності,
Понад Луганью в цвітущих садах.

8 червня 2010 року.


Рецензии