Коли я вчилась в школі,
В училищі навчалась,–
Час плинув мимоволі,
Тепер його не вистачає...
Не вистачає тих часів,
Коли були переживання,
І мозок мій завжди робив,
Спокій не знаючи і спання.
Я хвилювалась кожну мить–
І це було мені приємно...
А зараз мене дуже злить
Те, що я начебто нікчема.
Сиджу собі зовсім без діла,
Придумую якісь діла,–
І проти цього я безсила,
І проти цього я "мала"!
Але ж у серці порожнеча
Без хвилювань і без зусиль,–
Її я не заповню втечей
Від долі на багато миль.
.....................
Хоча у спогадах минуле
Таке прекрасне, як фіалка.
Я у майбутнє зазирнула,
І серцем бачу: буду палко
Знання хапати, як повітря,
Як їжу, як святе пиття,
Як сонце і як вітер...
Бо це ЖИТТЯ, моє ЖИТТЯ!
19.09.1996р.
Минуле майбутн
© Copyright: Оксана Суржик, 2021
Свидетельство о публикации №121020406732
Свидетельство о публикации №121020406732
Рецензии