Живеш, бо мрieш
Мелодію виводив наш дзвонарь.
Вже згас нічний романтик - наш ліхтар.
Дарує сонце промені вогнені.
Здалося, посміхнулось мені сонце
Серденько заспівало знов пісень
Так, дякувати Богу, новий день
Вже зазирає у моє віконце.
Всі сни мов розчинилися одразу,
Пішли десь в ніч, як привид чи фантом.
Синичка щось щебече за вікном,
Мабуть знов віддає мені накази.
В їдальні її сала вже немає?
Тому мабуть так дзвінко голосить?
- Чекай маленька, буде все за мить.
Лети, зови свою пташину зграю!
Як гарно починати отак ранок,
Коли тебе чекає хтось в цім дні.
І не важливо, пташка у вікні,
Чи котики чекають на сніданок.
Важливо відчувати: Ти потрібний.
Комусь без тебе в світі - ну ніяк!
Чи ти заможний, владний, чи бідняк -
Добро творящий - молитвІ подібний!
І дякувати Богу, в цьому світі
Завжди є хтось, хто дякує тобі,
Можливо випадковий хтось в юрбі -
Як гарно від добра свого радіти!
Коли про когось мрієш і радієш,
Коли дарунок щастя дарить двом,
Неначе привітання із Різдвом! -
Ти не існуєш, ти живеш, бо мрієш!!
01.02.2021 р.
(світлина із інет)
Свидетельство о публикации №121020200902