ПАМЯТИ ПЕРШИМ РОКОВИНАМ АННИ.
Знову розцвіли червоні георгіни,
Твої любимі квіти чарівні.
Колись несла по вулиці до сина,
Прижавши до грудей у тишині.
Не тільки зорі бачили усмішку,
Та темна ніч стежиною летить.
Ніхто-ніхто не трапився в затишку,
Але ж у вікнах полумя горить.
Чи хтось гукнув? – вони й порозсипались,
Червоні квіти, квіти чарівні.
Вони йьому, синочку, не дістались,
Бо це буває тільки у ві сні.
Ось твої квіти Анна, - георгіни,
Вони такі як ти несла ві сні.
Розсипав серпень на твоїй могилі,
І лиш сичі кричать комусь вночі.
Тобі Зозуленька роки кувать не стала,
Водою винесено долю на беріг.
Вже цілий рік, як битися не стало,
Серденько, що залишило свій вік.
19 серпня 2006 року
Памяти першим роковинам
© Copyright: Алексей Кириченко 11, 2021
Свидетельство о публикации №121020208292
Свидетельство о публикации №121020208292
Рецензии