НА ПРОВІДКИ.
Коли Мати сина залишає,
Надає наказ свій за життя.
З гіркою сльозою промовляє:
«Не держи, синок, людського зла».
Тільки я не чув промови Мами,
Якось ми росталися: ПРОСТИ!
Потім я співав про іншу Маму,
Бо вона була, така як ти.
Ти завжди, поглажену сорочку
Подавала в свято по весні.
Я тобі співав, про карі очі,
Ті, які кохалися мені.
Не дивіться так, на мене Мамо.
Мовби щось не те, для вас зробив.
Полетіли ви за журавлями,
Я вас відпускати, не хотів.
В цім куточку, вся моя родина,
Він для мене, найрідніший край.
В провідки, ти завжди, бачиш сина,
Може, що не так – тож пробачай.
1 травня2011 року
Філатову Анатолію.
НА ПРОВ ДКИ
© Copyright: Алексей Кириченко 11, 2021
Свидетельство о публикации №121020207743
Свидетельство о публикации №121020207743
Рецензии