МАКСИМУ РИЛЬСЬКОМУ.
Мандрівка в молодість просила,
Красиві зорі в білих островах,
Міста, далекі небосхили,
Залишив все, троянди й виноград.
Де першу стрічку вивів нв піску,
Як не любити тебе, МАМО!
А вдома записав все на листку,
В папер простими олівцями.
Як світле полумья життя,
Дніпро мій, Київ – Україна.
Той неприступний шлях творця,
Дійшов, сьогодні вона вільна!
Він мріяв, щоб збулося так,
Посіяв сам зерно пшениці,
Щоб випікали каровай,
Йього щасливі Українці.
Нам світла збруя сіяча,
Приносить в світ йього невтому,
І в бронзі вписані слова,
Живуть на полі
- ВСЕЛЮДСЬКОМУ!
16 листопада 2005 року.
Максиму рильському
© Copyright: Алексей Кириченко 11, 2021
Свидетельство о публикации №121020207457
Свидетельство о публикации №121020207457
Рецензии