Хіба ж ото поет, що ходить повз?!
Хіба хто чує ці гарячі рими?!
То ж так уже у світі повелось,
Що ти поет - між дальніми, чужими...
А ті, хто поруч, то проходять скрізь,
Знецінюючи поглядом і словом...
Ця потаємна заздрість, хижа злість,
Мов дим отруйний... І напише знову
Той, хто палає, новий гарний вірш,
Який у світ полине, як пташина...
І виросте у небо чимскоріш...
Натхнення і бадьорості лавина
Із ним летить. І сили надає
Всім, хто читає і хто щиро вірить,
Що в цьому світі щастя іще є...
І що нема тієї міри,
Якою купиш завтра. То ж хутчіш
Нові рядки в змарнілому блокноті
Чимдуж складуться у прийдешній вірш,
Що серце заспіває, як по нотах...
...Хіба ж ото поет, що ходить повз?...
#enikaexpromt, 02.02.21
Ілюстрація із мережі
Поет
© Copyright: Наталья Кордюк, 2021
Свидетельство о публикации №121020205430
Свидетельство о публикации №121020205430
Рецензии