В Верховній Раді час від часу
Співають депутати гімн,
І все життя стає одразу
Таким - аж до глибин своїм!
Повії в нас свої і шльондри,
І зрадники у нас - свої,
І "батюшки" свої, і ксьондзи,
І депутати-шахраї.
Своє безглуздя, злидні, сором...
Своя зневіра в майбуття.
У всіх є особистий ворог
З народження на все життя.
У нас у всіх своя є мрія,
У кожного - своє сміття...
І дурєнь, думкою радіє,
Бо думка, начебто, своя.
Ми, живемо! Ми, ще не вмерли!
Співають депутати гімн...
Співання це гартує нерви
І надихає, між усім.
Нехай собаки нам не брешуть,
Що в світі краще є життя.
Он як у Раді гимна крешуть!
Он як гартують почуття!..
Аж до глибин
© Copyright: Мироненко Анатолий Анатольевич, 2021
Свидетельство о публикации №121020203353
Свидетельство о публикации №121020203353
Рецензии