ДОЛЯ.
6 листопада – рік памяти
Тетяни Іванівни.
Везу я пригорщу землі
З садиби батьківської хати.
Розсиплю я її тобі,
Та й буду плакати: бо Мати!
Як в темряві минув цей рік,
Роки здоровья відбирають,
Спасибі, поруч чоловік,
Йього пісні допомогають.
Коли співаю про журбу,
Із щок спадають чисті сльози.
А коли радісну таку...
Я посміхнуся своїй долі.
Такою довгою, вона була,
Буяли квіти, їй у полі.
Тебе я першу народила –
А не дала щасливу долю.
Та й ти, її всеж, не знайшла,
А може винне, всеж кохання,
Я не судить тебе прийшла,
Побути поруч є бажання.
Про все тобі розповіла...
Ще хочу, доню, побажати –
Щоб пухом ця була земля,
З садиби батьківської хати.
2011 рік с. Розкішне
ДОЛЯ
© Copyright: Алексей Кириченко 11, 2021
Свидетельство о публикации №121020105723
Свидетельство о публикации №121020105723
Рецензии