А МАТИ ХОДИТЬ НА КУРГАН.
НЕ КОСЯТЬ ТРАВИ НА КУРГАНІ,
ЩО ЗАЛИШИЛИСЬ ВІД ВІЙНИ,
ВОНИ ЗАЛІЧУЮТЬ ТІ РАНИ,
ВІД КРОВІ ПЛЯГЛИ СИНИ!
С ПІД СНІГУ ВИГЛЯДАЕ ТРАВКА,
ЗГНИЛИ ПОСТАВЛЕНІ ХРЕСТИ,
СТАРЕНЬКА ЗМОРЕНА ЖУРАВКА,
НЕСЕ СВЯЩЕНОЇ ВОДИ,
Коли весною сніг розтане, спливуть з курганів рівчаки.
Все на землі зелене стане, і маки вкриють бугорки.
Вони цвітуть на цім кургані, розповідають іздавна,
Над ними стеляться тумани, цвіт мака вкрили до темна.
Не вьють гнізда на цім кургані, Ні птахи, тільки Журавлі,
У небі пролітають рядом, їх крики чути до землі.
ЇЇ журавкою прозвали, стареньку Матір із села.
Вона на захід поглядае, синів з кургана вигляда.
Замовила ще раз сходити, взяла священої води.
Розсипала стала молитись, Верніться діточки мої.
Не косять трави на кургані, що залишились від війни,
Старенька зморена журавка, НЕСЕ СВЯЩЕНОЇ ВОДИ2005 рік.
А Мати ходить на курган
© Copyright: Алексей Кириченко 11, 2021
Свидетельство о публикации №121020105544
Свидетельство о публикации №121020105544
Рецензии