Не витрачай прошу тебе-свої стріли на мене
Я вже мертвий-вражений тобою,живого місця на мені більше нема
Ти потрапила прямо у сердце-вразила своєю стрілою
Ти вбила мене,а твої стріли з ядом були
Ти мене розчепила на молекули і атоми
Твої п’янкі стріли мене збивають з ніг
І кожен день я в дім пустий повертаюсь
І голос чую твій
Я тебе відчуваю,може ти не зі мною
Може я з розуму зійшов остаточно-тебе немає,але хтось зі мною живе
Так так-ти правильно читаєш,я розумію,що я пишу
Тебе мені не вистачає,я часто згадую тебе
Пам’ятаю твої п’янкі очі,як вразила мене стрілою
Я тебе відчуваю,хоча поруч немає тебе
Для тебе мій дім завжди відкритий-вертайся додому
Тут вдень та вночі я чекаю тебе...
Не забудь свої стріли-влучний стрілець,як на наркотики-я підсів на них
Твоi стрiли мене звели з розуму
© Copyright: Андрей Раков, 2021
Свидетельство о публикации №121013002840
Свидетельство о публикации №121013002840
Рецензии