На гирище в сене -перевод

         Галина    Фастовец

   
          На   гирище  в   сене -  перевод

Я   наслаждаюсь   ароматом   сена,
Что   летом   разнотравием   цвело,
А  нынче   ночью  я  порой  осенней
Еще   сильнее   чувствую   его.
      Сей   аромат   пьянит  и  нежит  Душу -
      Я   чувствую   мелодию   его
      И  не  хочу  трезветь, а только слушать,
      Что  Хмель  несет  до  сердца  моего.
Волна   пьнящих   этих   благовоний
Уносит  в  поднебесие   меня -
Все  тонко,  незаметно  происходит -
Так  пахнет  Мать  родная  для  Дитя.
       Волна  душистая   мою   возносит  Душу         
       К  мечте -  высОко  от  родной   Земли
       К  мечте,  что  трепетно  меня  так  просит:
       -" От   счастья   не  сомлей,  дитя  мое"...
Миропознанью   ты  не   помешай,
Игристым  этим  вволю  дай   напиться,
Ты   запах   трав,  душа  моя,   познай,
Чтобы   невинностью   на   Божий  свет   явиться...

----------------------------------------------
            Галина    Фастовец

     На гирищі в сіні

Я задихаюсь пахощами сіна –
Ще влітку різнотрав’єм це було…
А нині, уночі, в порУ осінню
Ці пахощі, мені навіщо, віддало?...
П’янить, навіщо, сіно, мою Душу?
Нестерпно витримать це  буйство, цю красу!
Шматки трави, це чар – ниткИ, і мушу
Признатись: «хміль цей  до сердець несу!»…
Чар – зілля закружляло, ніби у танкУ,
Чи то моїм, а, чи то, цього сіна…
Я чую цю мелодію тонку,
Трезвіть не хочу – є, причина!
Пахне сіно парфумом  п’янким
(його не можна навіть упіймати!)
Неуловимим, чарівним таким!
Мабуть, дитині отАк, пахне мати?
Хвиля пахощів душу підносить
В піднебесся, мою, від Землі…
Аж, у мрію, яка мене просить:
«Ти від щастя, мала, не зомлій!»
Миропізнання,  ти не заважай,
Дай досхочУ ігристим цим напитись –
Парфумів трав, про це ти, світе, знай,
Щоби, невинністю, на Божий Світ явитись!...