Власнi мова i вимова

Зозуля Юрий Павлович
Шануйся, перехожий, бо підняв поріг по бісовий ріг: так нам ув оберіг; ні дня, ні каїну, ні юді, не рідня

                й плину-лину з полинУ...
                у невпинну, — давнину!

                весЕликом* в родИну —
                над стежку журавлину!!

                в причину свого чину —
                знайти в собі дитину!!!

                й ту саму, та єдину, —
                й ще глибшу, — пуповину?

                бо інше, що знаходив, —
                зі всім лиш колобрОдив??

                й решт вицідив, й на подив, —
                вернусь до див, котрії снив???

*) якщо так ще називають літні люди журавлів навесні: чи вже ні...


© Copyright: Зозуля Юрий Павлович, 2021
Свидетельство о публикации №121012807307
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Зозуля Юрий Павлович
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Зозуля Юрий Павлович