Вiдверта розмова

Переклад власного вірша з російської мови на українську
Переклад Крайнюк Надії

За тебе дуже переймаюсь.

В очах надію я ловлю.

Давно про те, що любиш, знаю.

А я… Пробач, я не люблю…

Твоєю долею не буду,

Даремно квіти не даруй.

Мене осудять, знаю, люди…

Зірки зійшлись так. Не сумуй.

Бузок, шкодуючи, схилився,

Твого торкаючись плеча,

Й шепоче: «Нумо, не журися,

Не сердься! Ще горить свіча!»

— Красивий, добрий і спокійний.

Весь час нашіптував: «Люблю!»

Мені ж здалось все безнадійним:

Тебе й себе я погублю.

Тобі нелегко зараз, певно,

З глибоким, чистим почуттям.

Все ж залишайся ти душевним,

Щасливим буде хай життя!

03. 01. 2021 рік

Картинка з інтернету

Переклад власного вірша з російської мови на українську
_______________________________________________________
Оригинал на русском языке
Автор Крайнюк Надежда

Откровенный разговор

Я за тебя переживаю.
Мольбу в глазах твоих ловлю.
Давно о том, что любишь, знаю.
А я…  Прости, я не люблю!
Напрасно ходишь ты за мною,
Цветы мне даришь тоже зря.
Не буду я твоей судьбою,
Об этом звёзды говорят.
Сирень склонилась, сожалея,
Касаясь кистями плеча…
Тебя обманывать – не смею.
Твоя рука так горяча!
Хороший и такой надёжный,
Ты хочешь быть со мною рядом.
Я помню, как неосторожно,
Любовным одарила взглядом,
В себя влюбив… С тем чувством нежным
Тебе, я знаю, нелегко!
Но, всё ж, останься добрым, прежним.
Я сожалею глубоко…

Июль. 2002 год