За тебе дуже переймаюсь.
В очах надію я ловлю.
Давно про те, що любиш, знаю.
А я… Пробач, я не люблю…
Твоєю долею не буду,
Даремно квіти не даруй.
Мене осудять, знаю, люди…
Зірки зійшлись так. Не сумуй.
Бузок, шкодуючи, схилився,
Твого торкаючись плеча,
Й шепоче: «Нумо, не журися,
Не сердься! Ще горить свіча!»
— Красивий, добрий і спокійний.
Весь час нашіптував: «Люблю!»
Мені ж здалось все безнадійним:
Тебе й себе я погублю.
Тобі нелегко зараз, певно,
З глибоким, чистим почуттям.
Все ж залишайся ти душевним,
Щасливим буде хай життя!
03. 01. 2021 рік
Картинка з інтернету
Переклад власного вірша з російської мови на українську
Вiдверта розмова
© Copyright: Надежда Крайнюк, 2021
Свидетельство о публикации №121012404782
Свидетельство о публикации №121012404782
Рецензии
Чудовий вірш! Мені дуже сподобався! Душевні, теплі слова! Хай щастить!
Эдуард Неганов 24.01.2021 18:38 • Заявить о нарушении
Эдуард Неганов 24.01.2021 18:38 • Заявить о нарушении
Пане Миколо, дякую за оцінку перекладу.
Там внизу під перекладом написано, що це авторський переклад.
Тобто я — автор і вірша і перекладу.
З повагою.
Одне тільки прохання до Вас: пишіть власну рецензію.
Вам за це не треба платити гроші.:-)
Надежда Крайнюк 06.02.2021 11:52 Заявить о нарушении
Там внизу під перекладом написано, що це авторський переклад.
Тобто я — автор і вірша і перекладу.
З повагою.
Одне тільки прохання до Вас: пишіть власну рецензію.
Вам за це не треба платити гроші.:-)
Надежда Крайнюк 06.02.2021 11:52 Заявить о нарушении