З води – біди намию дюну.
На ній своє відсію зло.
Цигарку випалю і плюну
На все, що сталося-було.
Охопить тУгою загрУдки:
Всю правду знаю наперед.
Яким я був, не стану, дУдки!
Таке життя мені – не мед.
Зійду з очей і тихо-тихо,
Подамся в далі голубі...
А там, я – свій;
А там я вдома,
ПричИнно відданий – собі!
Причинне
© Copyright: Анатолий Таран 2, 2021
Свидетельство о публикации №121012403264
Свидетельство о публикации №121012403264
Рецензии