кр зь сумл ння

крізь сумління, повз великий натовп,
блукаючи між снами
вплітатися в вінок чужих пісень
ґвалт листів  гротескних та незграбних
я покладу у скриньку
сумних фісташкових очей

божевілля — воля чи недоля
 
потойбічність темряви
неодмінно білий колір

поклик доріг
безліч ідей
я покладу у скриньку
;сумних фісташкових...

очей безодня поглинає світло,
дивиться до мене,
тягне бліді, тонкі пальці.
шо тепер, як з тобою бути?
ну шо тепер робити
скільки ще кружляти
в жалюгідно злому вальсі?


Рецензии