І пливе корабель...
По буремному морю без страху
У вітрила піймав жах і сумніви свого буття
Після шторму згубив майже всіх.
Неменучестю краху
Пригощає матросів із діжки веселий суддя
Він стоїть біля рештків штурвалу,
розбитого морем
Біла постать у мантії рваній, як привид бліда
"Пийте, хлопці за мене, за Смерть,
Помирати на волі-честь остання вам всім!"
І сміється. Солона вода
Ллеться кухлями щедрими там,
П'ють матроси і кажуть-
"Ще живі ми, і це головне, шановний суддя.
Хоч померли Надія й Любов, але Віра підкаже!"
...І пливе корабель собі далі по хвилях життя.
I пливе корабель
© Copyright: Алексей Касай, 2021
Свидетельство о публикации №121011800831
Свидетельство о публикации №121011800831
Рецензии