Забери мене
Забери мене нізвідки,
І в нікуди поверни...
Особистості відбитки
І уламки множини
Трохи маю і втрачаю,
Ледве чую і мовчу...
До життя себе привчаю
Та божуся на свічу,
Пелюстки вогню зриваю
І згасаю на очах...
Знов до мене простягає
Щупальця тремтливі страх...
І молюся, і хрещуся,
І питаю самоти:
Це мені навіщо, друже,
Коли спалені мости?
Свидетельство о публикации №121011704048