2005
Немає слів, немає сенсу,
Карати мить!
О, Боже мій, беззастережно
Я п’ю блакить
П’янку, і падаю безсила
У небуття!
Здавалося, що маю крила, -
Але сміття
Та сірий бруд мене схопили
У свій полон…
Щоденні кроки я робила -
У світлий сон,
Та він мені вже не насниться,
Лише ганьба
Мене оточує, й сміється
Страшна юрба
З мого невтішного кохання,
І знов мовчу…
Немає слів… співа страждання…
І вітер загасив свічу…
НЕМА СЛIВ
© Copyright: Брущенко Алёна Бруна, 2021
Свидетельство о публикации №121011703941
Свидетельство о публикации №121011703941
Рецензии