2005
Море залізло у мене, немов
джин у занедбану в просторі пляшку,
i затулило горлянку: - Мовчи!
Бо слова - завжди зайві!
Що ти відкрила такого, до тебе незнаного? Чим
Похвалитися зможеш таким, що вікам невідомо?..
Прикро зізнатись, але
моя вiдповiдь - хрипле зітхання -
стисла й коротка i беззмістовна до того ж...
Втім, вдовольнилося море, в душу мою зазирнуло -
хвилею Все-забуття змило образи й поразки,
біль передмов i пустих балачок порожнечу,
швидко мене підхопило, перетворивши
в мить необмежену - в чисту прозору краплину...
МОРЕ
© Copyright: Брущенко Алёна Бруна, 2021
Свидетельство о публикации №121011703921
Свидетельство о публикации №121011703921
Рецензии