Зла, як собака

Ти буваєш зла, як собака,
Але й тій все можна пробачити.
Ти працюєш тяжко, як воляка,
Добре хоч не почала пиячити.

Твої кусючі слова в адресу мою,
Не змінять цікавість до твоєї вроди.
Хоч серце твоє не покорю,
Тим, що немає в мене роботи.
Але просто захопився твоїм я лицем,
Тому за це кару і отримав,
Що з кожним днем,
В моїх думках твій голос гримав:
"Я таких, як ти не розумію,
Які живуть на шиї у батьків.
Я про таких навіть не мрію,
Та й взагалі кому потрібні такі!
Не надійся ти юначе,
В ліжко мене затянути.
А то задумав собі наче,
Отримати своє та улизнути,
Туди, де всі тікають,
Щоб сімейних бід не знати,
Але з часом страждають,
Та смуток цей не можуть подолати.
Тому шукай собі інших дівок,
Яких будеш ти прельщати.
Думаю, вони зроблять до тебе крок,
Тому що тебе можна покохати.
Так, ти бідняк, грошей не маєш,
Але й не дурак, багато чого знаєш.
Тому не ображайся,
Просто одне затям:
Зі самотніх жінок з дитиною не знущайся,
В них і так життя, як побиття."

Ці слова я пережував,
Як шлунок їжу.
Але твоє лице я не даремно покохав,
Що ось такі строчки з мене лізуть.
Тому тобі їх присвячую,
Та образ до тебе не маю.
За твою критику віршами віддячую,
Тому що іншого виходу не знаю.


Перевод на русский

Ты бываешь злая, как собака,
Но и той всё можно простить.
Ты работаешь тяжело, как воляка,
Хорошо, хоть не начала пить.

Твои кусачие слова в адрес мой,
Не изменять интереса к твоей красоты.
Хоть сердце твоё не покорю,
Тем, что нет у меня работы.
Но просто увлёкся твоим я лицом,
Поэтому за это казнь и получил,
Что с каждым днём,
В моих мыслях твой голос кричал:
"Я таких, как ты не понимаю,
Которые живут на шее у родителей.
Я о таких даже не мечтаю,
Та и вообще кому нужны такие!
Не надейся ты юноша,
В кровать меня затащить.
А то задумал себе как будто
Получить своё и улизнуть
Туда, где все бегут,
Чтобы семейных бед не знать,
Но со временем страдают,
Та грусть эту не могут одолеть.
Поэтому ищи себе других девок,
Которых ты будешь обольщать.
Думаю. они сделают к тебе шаг,
Потому что тебя можно полюбить.
Да, ты бедняк, денег не имеешь,
Но и не дурак, много чего знаешь.
Поэтому не обижайся,
Просто одно запомни:
Из одиноких женщин с ребенком не издевайся,
У них и так жизнь, как избиение."

Эти слова я пережевал,
Как желудок еду.
Но твоё лицо я не зря полюбил,
Что вот такие строчки с меня лезут.
Поэтому тебе их посвящаю,
И обид к тебе не имею.
За твою критику стихами благодарствую,
Потому что другого выхода не знаю.