2004
Забарвленi сутiнки мрiями, що надвечiр приходять до мене:
Немов би на сценi
стає перед очi почуте, що колись вiдгуло...
Забути про марево вiдчаю намагаюсь, але - час вiд часу -
Граю ролi чужi,
не маючи сили i досвiду, свою власну нести догори...
Забризкана ковдра свiдомостi
Сподiванням - бажанням отруйним,
Пiднесенням чуйним, яке - мов сирена - дивну музику ллє у iмлi:
Заснути на вiки, на вiчнiї...I прокинутись в iншому станi -
В одному...в останньому...-
Єдиному, який є алтар Неповторної Гри...
Сутiнки
© Copyright: Брущенко Алёна Бруна, 2021
Свидетельство о публикации №121011604594
Свидетельство о публикации №121011604594
Рецензии