Ворог наш, злодІйське
військо,
Пре на наш передній край.
Підступає близько-близько,
Хоч камінням відганяй…
Ми ж, не мусимо стріляти;
Хто ретУє – навтічкИ –
Убивати?.. В нього ж мати.
А, можливо, й діточки.
Налягає… Що ж – не доля:
Підлягає під “ліквід”.
Для такого – обсяг поля –
Де він свій облИшить слід.
Воювати можна вічно.
На війні, людина – звір.
Я й кажу, категорично :
– Я, за злагоду! За мир!
На вiйнi
© Copyright: Анатолий Таран 2, 2021
Свидетельство о публикации №121011602855
Свидетельство о публикации №121011602855
Рецензии